Колоректальний рак (КРР) – важлива проблема охорони здоров’я. Кожного року в Європі приблизно у 435 000 людей вперше виявляють КРР (Ferlay, Parkin і Steliarova-Foucher 2010). Приблизно половина цих пацієнтів помирають від нього, що робить КРР другою за частотою причиною смерті від раку в Європі.
Причини виникнення колоректального раку
Вважається, що в переважній більшості випадків захворювання розвивається з незлоякісних попередників, які називаються аденомами, згідно послідовності аденома-карцинома (Мал. 1) (Muto, Bussey і Morson 1975; Morson 1984). Аденоми можуть виникати у будь-якому відділі товстого кишечнику після серії мутацій, що призводять до неоплазії епітелію.
У більшості випадків аденоми поліпоподібні, але вони можуть також бути ― сидячими (на широкій основі) чи плоскими (Hofstad 2003). Аденома збільшується у розмірах і може перероджуватися у неоплазію високого ступеню. У певний час аденома може інфільтрувати підслизовий шар і ставати злоякісною. Спочатку ця злоякісна пухлина є безсимптомною та залишається не діагностованою (доклінічний рак). Вона може прогресувати від локалізованого (ступінь 1) до метастатичного раку (стадія IV), коли з’являться симптоми та буде встановлено діагноз.
У розвинутих країнах, приблизно у 40–50% від загального населення розвиваються одна чи більше аденом за життя (Hofstad 2003), але більшість цих аденом ніколи не прогресують в рак. Тільки в 5–6% населення нині розвивається КРР (Jemal et al., 2008). Загальний час розвитку раку з аденом є невизначеним, але приблизно складає 10 років (Winawer et al., 1997). Цей довгий латентний період і дає чудове вікно для раннього виявлення хвороби.
Малюнок 1: Загальна схема послідовності аденома-карцинома.
Діагностика колоректального раку
Під час ендоскопічного обстеження, гнучкий інструмент (колоноскоп) вводиться через анус для дослідження товстого кишечнику. За допомогою цієї процедури лікар може виявити ушкодження та видалити їх під час цієї ж процедури. Існує два методи: сигмоскопія і колоноскопія. За допомогою сигмоскопії обстежується приблизно половина товстої кишки, на відміну від колоноскопії, при якій обстежується вся товста кишка.
Систематичний огляд з оцінки ефективності колоноскопічного скринінгу (Pignone et al., 2002; Walsh і Terdiman 2003) включає одне проспективне дослідження, що порівнює захворюваність КРР серед населення, що пройшло колоноскопічне дослідження, і яким було проведено видалення виявлених уражень із захворюваністю у населення, яким не проводилась колоноскопія (Winawer et al., 1993). Захворюваність у когорті, якій було проведено дослідження, була на 76–90% нижча, ніж у референтного населення. Інше проспективне дослідження показало зниження смертності від КРР на 65% і зниження захворюваності КРР на 67% у осіб, яким проводилася колоноскопія порівняно із загальним населенням (Kahi et al., 2009).
Висновки
Із усього вищевказаного можна зробити наступні висновки:
- Рак товстого кишечника є другою за частотою причиною смерті від раку
- Рак товстого кишечника розвивається із попередників (аденом) і цей період займає до 10 років, що дає можливість вчасно виявити аденоми та їх видалити
- У 40–50% від загального населення розвиваються одна чи більше аденом за життя
- У людей, які пройшли колоноскопію із видаленням аденом захворюваність раком товстого кишечника знижується на 76-90%
Тому важливо вчасно провести колоноскопію та видалити новоутворення товстого кишечника.
